• ПОЧАТОК • Можливо, розмови про Александрійську бібліотеку Птолемеїв уже старі як світ і засіли всім у печінках. Та плин часу показав, що бібліотека викликає нескінченний інтерес або як предмет вивчення, або через те, що в ній зберігалося щось, що ми можемо лише уявити, або ж тому, що людство нічого не жадає так сильно, як щось постійно колекціонувати. Заборонений фрукт солодший, зокрема це стосується і знання, особливо якщо воно було забуте у віках. Старе як світ, а чи ні, але в Александрійській бібліотеці Птолемеїв кожна душа знайде щось, про що могла б лише мріяти, особливо, якщо це щось — таємниче незвідане. Кажуть, задовго до зруйнування в бібліотеці зберігалося більше чотирьох сотень тисяч папірусних сувоїв з історії, математики, науки, інженерії, а також магії. Чимало хто помилково вважає, що час — це стійка похила, чітко обмежена крива росту та прогресу, але історію пишуть переможці, і у своїй оповіді вони цю форму зазвичай змінюють. Насправді ж ми сприймаємо час як моменти припливів та відпливів, рух яких, найімовірніше, круговий, а не прямий. Змінюються тенденції та упередження, та й напрям прогресу не завжди один. Так само і з магією. Існує один маловідомий факт, що Александрійська бібліотека зотліла заради спасіння. Вона була знищена, аби відродитися, тільки не метафорично, мов фенікс, а скоріш виважено, по-шерлоківськи. Коли Юлій Цезар здобув владу, древні Хранителі Александрії усвідомили, що влада імперії тримається на трьох основах: підкоренні, відчаї та невігластві. Вони також знали, що
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx