«Зовнішня історія. Що приховує шкіра» Яель Адлер
Зовнішня історія. Що приховує шкіра... 12 терміни: наприклад, прищі, плями, гнійники та кірку об’єд- нує загальний термін «цвітіння шкіри». Гематоми на го- мілках при варикозному захворюванні вен ми елегантно називаємо французькою «purpura jaune d’ocre» (точкові крововиливи жовтого кольору та кольору охри). Черво- ні пухлини судин звуться у нас «вишневими ангіомами», палаючі невуси — «винними плямами», а світло-коричневі родимки — плямами «Café au Lait». Коли жшкіра тріскається від сухості, ми називаємо це ек- земою—«craquelé». І справді, шкіра тоді нагадує потрісканий, розколотий шар фарби стельового розпису Сикстинської ка- пели пензляМікеланджело в Римі. Ви вже, мабуть, пригадали: це картина про сотворіння світу та голого м’язистого Адама, який простягає свій вказівний палець, аби сягнути Бога, щоб іскра життя могла перейти з цього пальця на нього. Колеги-хірурги й терапевти нерідко підсміюються з нас, дерматологів, називаючи «поверховими медиками». Ясна річ, це абсолютно несправедливо. Адже нам часто доводить- ся занурюватися глибше. Шкіра ж бо комунікує не лише з навколишнім середовищем та іншими людьми, а й із внут рішнім світом. Шкіра перебуває в інтенсивному обміні з нервовою та імунною системами. А її вигляд нерідко зале- жить від того, що відбувається в нас усередині, —від того, як ми харчуємося, і навіть від нашого психічного стану. Шкіра — це дзеркало душі, екран, на який транслю- ють історії нашого внутрішнього світу, на якому оживає наше несвідоме. Як справжні криміналісти, ми пристрасно полюємо за слідами на шкірі. Подекуди вони ведуть нас і в глибини організму. Нараз ми дізнаємося, що шкіра може розповісти про душевні страждання, стрес, втрату психологічної рівноваги або ж про стан наших внутрішніх органів чи харчові звички.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx