«Зовнішня історія. Що приховує шкіра» Яель Адлер
Зовнішня історія. Що приховує шкіра... 26 Якби ви звернулися не до реклами, а до працівника хі- мічної лабораторії, то він би пояснив, що кислота має дуже низький рівень рН 1 , десь 1—2, у лугу, натомість, показник рН дуже високий — 11—14. Нейтральний показник рН (який, наприклад, має вода) — 7. Для кращого розуміння: електроліт, страшенно їдкий і вкрай небезпечний, має показник рН нижче 1. Цікаво, що відразу ж за ним слідує шлункова кислота — з показника- ми від 1 до 1,5. Наш шлунок навдивовижу невразливий до цих їдких властивостей — його захищає слизова оболонка, а також викид лугів на кожне виділення шлункової кисло- ти. Лимонна кислота має рівень рН 2,4, за нею слідує оцет з показником 2,5. Опісля на черзі вагіна—з 3,8—4,5. Для по- верхні шкіри людини характерні показники рН від 4,7 до 5,5. Людська слина з рівнем рН у ній 6,5—7,4 уже дещо лужніша. Показники рН мильного розчину—9—11, а класична «матір усіх лугів» — натрієвий луг — має рівень рН близько 14. Отже, ми бачимо, що наша шкіра хоч і не їдка, та все ж досить кисла. Багато кислот на ній — це продукти обміну речовин, відходи з клітин рогового шару, підшкірного сала та нашого поту. Він містить молочну та інші орга- нічні кислоти, про які ми теж знаємо з косметичної інду- стрії, з різних кремів, які обіцяють «легенький кислотний пілінг». Кислоти покривають роговий шар, нашу «стіну з цеглинок», і не лише знижують там рівень рН , а й з’єд- нують у природний спосіб воду й накопичують вологу для зовнішнього шару шкіри. Через це їх іще називають Natural Moisturizing Factors , природними вологоутриму- ючими факторами. І це знову те, що так відчайдушно 1 рН — величина, що показує міру активності іонів водню в розчині, тобто сту- пінь його кислотності чи лужності. Загальну концепцію вимірювання кислотно- сті за допомогою рН сформулював данський хімік С. П. Сьоренсен у 1909 році.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx