«Зовнішня історія. Що приховує шкіра» Яель Адлер
Частина 1. У підземному гаражі, або Шари нашої шкіри 29 Як саме? Через контакт «шкіра до шкіри» до цих ділянок рідко потрапляє повітря, а вода випаровується важко, так наче їх обгорнули пластиковою плівкою. Вода накопичується, а це призводить до розм’якшення шкірного бар’єра. Щось подібне спостерігаємо на попці немовляти в підгузках. Во- лога, яку виділяє тіло, та накопичений піт залишаються в складках тіла і є таким собі подразником домашнього при- готування. Дріжджові гриби, серед яких і Candida albicans , що викликають славнозвісну грибкову інфекцію, відому як «молочниця», а також інші прихильники складок серед бак- терій знаходять тут для себе ідеальне поживне середовище. Далі гірше: багато пахучих залоз, особливо в ділянці пахв, сідниць та геніталій, змінюють свій рівень рН , який на шкірі зазвичай кислий (близько 5), на лужніший. Пахучі залози— особливий вид потових залоз, особисті «флакони з парфумами» нашого тіла. Вони виходять до волосяних фо- лікул і випаровують у навколишнє середовище феромони, які викликають сексуальний потяг. Ці залози розвиваються під час гормональних змін у період статевого дозрівання. Їхній секрет трішки в’язкий, матовий і дещо лужний. Приводить їх у дію неспокійна частина на- шої вегетативної нервової системи — нерв стресу симпатик. Хто боїться собак і від їхнього вигляду впадає в стрес, той мимоволі стимулює ці залози і, як на гріх, тоді справді стає цікавим для собаки — через запах. Так само й те, що собаки при зустрічі так негалантно принюхуються між лапами одне в одного, пов’язане із залозами. Бо там справді сильно пахне. Контакт «шкіра до шкіри» має й інший аспект, який ро- бить складки шкіри привабливими для збудників, бактерій та грибів, — тертя прилеглих ділянок шкіри. Тут дуже легко розвивається так звана попрілість, тобто механічне нати-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx