«Зовнішня історія. Що приховує шкіра» Яель Адлер
Зовнішня історія. Що приховує шкіра... 30 рання і без того розм’яклого бар’єрного шару. Логічно, що особливо надмірна вага, коли площі тертя великі, а складки глибокі, а також надмірне потіння сприяють виникненню подразнень та розвитку інфекцій у складках шкіри. Надміру ретельне миття шкірних складок лужним ми- лом драматично погіршує показники рН до 8—9. Непрохані колонії бактерій, які залюбки ласують секретами потових та пахучих залоз, мають можливість розмножуватися бе- зупинно. Небажана побічна дія — при цьому тіло набуває не дуже приємного солодкавого запаху. Недооцінена складка нашого тіла міститься за вухами. Під час мого навчання на медика в мене був головний лікар, який у фазах найвищої концентрації, поринувши в дум- ки, постійно тер пальцями за вухом. Пізніше він розтирав відлущені, кашкоподібні частинки шкіри між пальцями і зрештою із задоволенням їх нюхав. Мене це щоразу від- волікало від предмета розмови, а слухати уважно далі було, без перебільшення, неможливо. Я буквально нюхала со- лодкаві культури дріжджових грибів. Щоразу після наших ділових розмов він сердечно тис мені руку. Пальцями, до яких уже прилипла суміш підшкірного сала й поту. Попри тещо довелося бачитимоїм спраглимдо знань очам, цей невеличкий випадок наочно ілюструє людський потяг до власних виділень і продуктівжиттєдіяльності та пов’язаних із ними запахів. Те, що викликає в нас відразу чи відторгнення стосовно інших, якщо це стосується нас самих, ми розцінюємо позитивно, як приємне, привабливе чи, як сказав бипсихоана- літик, «автоеротично стимулююче». Так—це задоволення від «ігор з самим собою», і сюди обов’язково додається частинка гордості за такий вражаючий продукт власного тіла. З точки зору психоаналітики задоволення від власних секретів, запаху чи навіть смороду можна пояснити від-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx