«Зовнішня історія. Що приховує шкіра» Яель Адлер
Частина 1. У підземному гаражі, або Шари нашої шкіри 31 лунням анальної фази сексуального розвитку, колі дитина пишається залишеними по собі купками. Viva la diva, або Зад подеколи повен досад Велика міжсіднична складка є воістину дівою всіх складок тіла. Бо коли про неї говорять, виникає стільки різних асо- ціацій, як із жодною іншою складкою тіла: одним спадає на думку стілець, інші згадують про гігієну, ще інші — про анус як сексуальний орган. Водночас багата бактеріальна флора, ціла купа пахучих та потових залоз, контакт «шкіра дошкіри» під час руху, а також регулярні гігієнічні процедури, пов’язані з анусом, роблять міжсідничну щілину дуже чутливим та уразливим місцем. Не існує іншої частини тіла, яка б настільки близько по- єднувала протилежності: гарна дупка як для жінок, так і для чоловіків—безсумнівнийпредмет замилування та можливий збудник сексуального потягу. Ми пов’язуємо з ним еротичні переживання, з пружним чоловічим задком асоціюємо добру потенцію, а з гарними жіночими вигинами — готовність на- роджувати. Однак є ще й інший бік нашого «тилу», про який говорять не надто охоче. Наприклад, коли він погано пахне або навіть свербить. Поганий запах є для нас переважно сигналом тривоги. Відчувши його, ми шукаємо схованку. «Душок» сигналі- зує про небезпеку для особини та її виду. Там, де тхне, існує потенційний ризик хвороби. Як архаїчна істота, людина відразу ж переходить у режим самозбережен- ня, дихає неглибоко або затримує дихання, навіть може втекти. Гази, які хтось випустив, виходячи, наприклад, з ліфта, можуть стати для нашого носа справжнім випро- буванням. Лише наші власні запахи (і це досить цікаво) є винятком з цього правила.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx