«Книга радості» Далай-лами та Десмонда Туту

Вступ Дуґласа Абрамса Коли ми вийшли з літака в невеликому аеропорту, двоє давніх друзів обійнялись. Оглушливо гули двигуни, і по- заду нас нависало засніжене підніжжя Гімалаїв. Архі- єпископ обережно торкнувся щік Далай-лами, а Да- лай-лама склав губи так, наче посилав йому поцілунок звіддаля. Це була мить дивовижної прихильності та дружби. Під час підготовки до цього візиту, яка трива- ла цілий рік, ми мали чітке уявлення про значення тієї зустрічі для світу, але не усвідомлювали, що означа- тиме цей тиждень для них обох. Висвітлення цього надзвичайного тижня бесід, про- ведених у Дармсалі, Індія, у резиденції Далай-лами в екзилі, стало великим привілеєм і неабиякою відпо- відальністю. У цій книзі я намагався поділитися з вами їхніми відвертими розмовами, сповненими безкінечним сміхом та перемежованими гіркими спогадами про любов і втрату. Хоча вони зустрічались лише шість разів, між цими чоловіками існував зв’язок, що виходив за межі тих коротких візитів, і кожен з них вважав іншого своїм «шалапутним духовним братом». Ніколи раніше в них не було нагоди провести стільки часу разом, насо-

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx