«Книга радості» Далай-лами та Десмонда Туту
12 лоджуючись дружбою, та, імовірно, ніколи більше не буде. Важкі кроки смерті постійно відчувались у наших розмовах. Плани двічі доводилося скасовувати, щоб архієпископ зміг відвідати похорони своїх ровесників. Оскільки стан здоров’я і міжнародна політика неначе змовилися тримати їх на відстані, ми розуміли — це може бути їхня остання зустріч. Протягом тижня нас огортали промені м’якого світла, спрямовані таким чином, щоб не зашкодити чутливим очам Далай-лами, тимчасом як п’ять відеокамер круж- ляло навколо нас. У своїх спробах збагнути радість ми дослідили чимало найглибших життєвих питань. Ми шу- кали справжню радість, яка не залежить від мінливих обставин. Ми знали, що нам випаде говорити про пе- решкоди, які так часто роблять радість недосяжною. У цих діалогах вони визначили вісім стовпів радості — чотири стовпи розуму і чотири стовпи серця. Збираючи інформацію, яка допомогла б нашим читачам знайти тривале щастя в мінливому і часто хворому світі, ці двоє видатних лідерів погодилися щодо найважливіших прин- ципів і вказали на промовисті відмінності. Ми мали нагоду щодня пити теплий чай «дарджи- лінг» і ділити хліб — тибетський плаский хліб. Усіх, хто брав участь у записі інтерв’ю, запрошували на ці що- денні чаювання та обіди. Одного особливого ранку Далай-лама навіть ознайомив архієпископа з власною медитативною практикою у своїй приватній резиденції,
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx