«Книга радості» Далай-лами та Десмонда Туту
19 праведникам випадає поводитись як праведники. Од- наче наше уявлення про поведінку праведників — сер- йозну й сувору, благочестиву й стриману — мало схоже на те, як ці двоє вітають світ і один одного. Архієпископ ніколи не претендував на святість, а Да- лай-лама вважає себе за простого ченця. Вони про- понують нам роздуми про справжнє життя, сповнене болю і метушні, у якому їм пощастило знайти такий мир, хоробрість і радість, яких ми й собі можемо прагнути. Вони бажають, щоб ця книга передавала не лише їхню мудрість, а й їхню людяність. Страждання є неминучи- ми, кажуть вони, але ми самі обираємо, як на них реа- гувати. Навіть гноблення й окупація не можуть позба- вити нас можливості обирати свою реакцію. До останньої хвилини ми не знали, чи дозволять лі- карі архієпископові подорожувати. Рак простати повер- нувся й цього разу зле реагував на лікування. Зараз архієпископа включили до експериментального прото- колу, щоб перевірити, чи зможе це стримати рак. Коли ми приземлились у Дармсалі, найбільше мене здиву- вали захват, очікування і, можливо, певна тривога, що виражалися на обличчі архієпископа широкою усмішкою і сяйвом сіро-блакитних очей.
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx