«Книга радості» Далай-лами та Десмонда Туту
22 традиції до всіх людей і релігій. Схоже, це було гарне місце для відвідин перед початком міжконфесійної зу- стрічі, яка мала на меті глибокий діалог між двома визначними світовими релігіями — християнством і буддизмом. Коли ми потрапили у потік зі ста тисяч щоденних відвідувачів храму, нам зателефонували. Далай-лама вирішив зустріти архієпископа в аеропорту — це рід- кісна честь, яка випадає небагатьом людям з безкі- нечного числа поважних гостей. Нам сказали, що він уже виїхав. Ми помчали на вихід, відтак до аеропорту, штовхаючи архієпископа в інвалідному візку; його лиса голова, покрита помаранчевою хусткою на знак поваги до храму, робила його схожим на музиканта з гурту Dayglo Pirates. Фургон пробирався крізь заюрмлені вулиці Амріт- сара під супровід автомобільних гудків, і навколо ньо- го намагалися проштовхнутись уперед автомобілі, пі- шоходи, велосипедисти, скутери і тварини. Бетонні будівлі стояли обабіч доріг, і їхні випнуті перекладини вказували на постійне розширення. Нарешті ми діста- лись аеропорту і сіли в літак. Ми хотіли, щоб двадця- тихвилинний переліт був іще швидшим, занепокоєні тим, що Далай-лама чекатиме нас на злітній смузі. — Прикро це визнавати, але знаходження більшої радості, — додав архієпископ, коли ми почали призем- лятися, — не рятує нас від неминучих труднощів і смут- ку. Власне, нам стає легше розплакатись, але й розсмі-
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx