«Книга радості» Далай-лами та Десмонда Туту

30 позаяк злодійство апартеїдного уряду принаймні було відвертим. — Я завжди намагаюсь уникати незручностей, — сказав Далай-лама, осміхаючись, а потім вказав на ар- хієпископа, — але я був радий, що хтось інший захотів стати незручним. Я був дуже радий. — Знаю, — промовив архієпископ. — Ти мене вико- ристовуєш. У цьому і полягає проблема. Ти мене вико- ристовуєш, а я не вчуся. Після цього архієпископ обережно взяв Далай-ламу за руку. — Коли південноафриканці відмовилися пустити тебе на мій вісімдесятий день народження, подія від цього стала ще видовищнішою, тому що Google органі- зовував наше спілкування, а цікавість преси виявилася значно більшою, ніж була б без цього. Але це пусте — ти усюди викликаєш великий інтерес. Я не заздрю. Зна- єш, я пригадую: коли ми були в Сіетлі, там шукали при- міщення, яке вмістило б усіх, хто хотів тебе побачити, і врешті-решт знайшли футбольний стадіон. Почути цього чоловіка хотіло сімдесят тисяч людей, а він на- віть не вміє як слід розмовляти англійською. Далай-лама від душі засміявся. — Дуже негарно, — вів далі архієпископ. — Тобі слід молитися, щоб моя популярність трохи наблизи- лась до твоєї. Під’юджування — ознака близькості і дружби, ро- зуміння того, що є резервуар любові, з якого п’ємо ми

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx