«Крейдяна Людина» С. Дж. Тюдор
29 — Добридень! Обидва підводять голови, і я відразу помічаю: щось не так. Щось трапилося. Ґев викочує візка з-за столу. Його накачані руки різко контрастують з його слабкими ногами, що нерухо- мо стоять на приступці візка. Я обертаюся на стільці. — Ґеве? Що… Його кулак летить до мого обличчя, моя ліва щока розри- вається від болю, і я перекидаюся на підлогу. Він дивиться на мене згори вниз. — Як довго ти знав?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx