«Крейдяна Людина» С. Дж. Тюдор
2016 рік Повернімося на самісінький початок. Річ у тім, що ми досі не дійшли згоди стосовно того, коли усе почалося. Тоді, коли Гладкий Ґев отримав на день наро дження відерце кольорової крейди? Тоді, коли ми почали ма- лювати крейдяних чоловічків, чи тоді, коли вони почали з’яв- лятися самі собою? А може, після тієї жахливої трагедії? Чи тоді, коли знайшли перше тіло? Це могло бути що завгодно. Мабуть, кожну з тих подій мож- на назвати початком. Та я вважаю, що це все почалося в день ярмарку. Той день запам’ятався мені на всеньке життя. Най- більше, звісно, через Вальсову Дівчину, але ще й тому, що саме після тієї днини наші життя вже не були нормальними. Якщо наш світ являв собою снігову кулю, саме того дня вона потрапила до рук якогось випадкового бога, той струсо- нув її щосили й повернув на місце. Коли сніжинки опустили- ся на дно, наш світ уже не був таким, як раніше. Він змінився. Зовні, якщо вдивлятися крізь скло, усе могло здаватися таким самим, але всередині геть усе змінилося. Аще того дня я познайомився з містером Геллораном, тому, якщо вже зайшла мова про початок, цей нічим не гірший від інших.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx