«Пташині збори» Ренсома Ріґґза
20 ще двоє хлопців Ліо, які вже бігли в нашому напрямку. Ми різко розвернулися й помчали вузькими сходами, а тоді виштовхалися через двері назовні —після тривалого перебування в темряві нас ненадовго осліпило сонячне світло. Не встигли ми й оком кліп- нути, як опинилися на жвавій вулиці — це було сьогодення, го- дина пік. Автомобілі, перехожі, вуличні торговці неслися повз нас запаморочливим вихором. Невимушена втеча—то справжнє мистецтво. Нелегко втікати від чогось, що може тебе вбити, і водночас не привертати до себе уваги. Ми зробили вигляд, що вийшли на абсолютно безневинну післяобідню пробіжку; щоправда, двоє бігунів змокли до нитки, а двоє мали на собі одяг дев’ятнадцятого століття— і всі четверо повсякчас нервово зиркали в кожний завулок та озиралися назад. Та, певно, ми не досягли особливого успіху, бо на нас витріщали- ся значно більше, аніж того вимагав би вигляд двох змоклих і двох дивно вдягнених підлітків — надто в Нью-Йорку, де дива- ки населяють більшість міських тротуарів. Ми забували про обережність, перебігаючи вулицю, не зважа- ли на червоне світло та знаки «ПЕРЕХІД ЗАБОРОНЕНО», про- кладали собі шлях повз автомобілі, аж доки не утворювалися затори, а іноді просто мчали вперед, мов божевільні, тоді як водії щосили сигналили й намагалися уникнути зіткнення. Ми воліли потрапити під колеса автомобіля, аби тільки нас не відтарабани- ли назад—до петлі Ліо. Його відморозки наступали нам на п’яти, причепившись, мов гидка застуда; вони переслідували нас за- сипаними гравієм доріжками китайського кварталу, вуличками сусіднього італійського району, де вешталися туристи, а тоді мало не схопили нас на середній смузі гамірної Г’юстон-стрит. Їх було легко помітити завдяки старомодним костюмам. Зрештою, коли я вже почав міркувати, як довгоще зможу отак бігти, Нур раптом пришвидшилася, наздогнала Бронвін і потягнула її за ріг. Ми з Г’ю помчали за ними, і невдовзі Нур знову штовхнула Бронвін убік — цього разу до дверей, здавалося б, випадкової крамнички. То була крихітна й тісна бодеґа 1 , де продавали пиво й сухі закуски. 1 Винний погріб ( ісп. ), корчма.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx