«Остання імперія» Сергія Плохія
Передмова 19 Стівен Коткін, автор ґрунтовних досліджень, присвячених занепаду СРСР і краху червоних режимів у Східній Європі, опе- рує концептом «негромадянського суспільства», який розуміє як комуністичні еліти, що керували центром та периферією радянської імперії аж до відмови від комуністичного проекту. Він вважає, що Радянський Союз, подібно до імперії Романових, був демонтований згори, і крах СРСР був ініційований та здійс- нений елітами в центрі та на місцях. І справді, на вулицях ра- дянських міст не було розлючених демонстрантів, які вимагали б розпуску СРСР. Крах колишньої супердержави стався напрочуд мирно, а надто в чотирьох республіках, де базувалася ядерна зброя: Росії, Україні, Білорусі та Казахстані, що й відіграли ви- рішальну роль у розпаді. І врешті-решт, доля СРСР була вирі- шена у верхах. Усе сталося в розпал політичного протистояння за участю перших осіб як Сходу, так і Заходу, котре перетвори- лося на справжню війну нервів і перевірку мистецтва диплома- тії, де на кону стояло політичне, а подеколи і фізичне виживан- ня учасників 8 . Головну роль у подіях 1991 року відіграло кілька осіб, які, на мою думку, несуть найбільшу відповідальність за кардинальний і водночас мирний поворот у світовій історії. Зображений світ не однополярний, як після 1991 року, не біполярний, як у роки холодної війни, а радше багатополярний, яким був більшу ча- стину своєї історії і яким стане в майбутньому через збільшення ролі Китаю та наростання внутрішньополітичних і економічних проблем у США. І я враховую не тільки рішення, ухвалені у Ва- шингтоні та Москві, а й ті, які ухвалювались у Києві, Алмати (як стали називати з 1993 року Алма-Ату), столицях інших ра- дянських республік, що незабаром здобули незалежність. У мене головними персонажами стала четвірка політичних лідерів, які справили чи не найбільший вплив на долюСоюзу, на те, що було після його розпаду, і на світ загалом. Я веду свою розповідь, відстежуючи дії (та намагаючись роз- крити підґрунтя цих дій) президента Америки Джорджа Буша — обережного, нерідко підкреслено скромного лідера Заходу, чия підтримка Горбачова й занепокоєність цілісністю ядерного ар- сеналу не тільки подовжили існування імперії, а й уможливили її безкровний розпад; Бориса Єльцина — грубуватого й бунтів-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx