«Остання імперія» Сергія Плохія
Передмова 21 За два десятиліття, що минули після розпаду СРСР, світ побачило чимало мемуарів учасників тих подій. Джордж Буш, Михайло Горбачов, Борис Єльцин, Леонід Кравчук, їхні рад- ники та ще багато хто ділилися думками про пережите. Розпо- віді очевидців та учасників глобальних змін містять чимало цінних і цікавих спостережень, однак дуже часто ці відомості фрагментарні й не розкривають істинного змісту описуваних подій. Із журналістських репортажів ми можемо зрозуміти то- дішні настрої та почуття перших осіб і пересічних громадян, але слід розуміти, що з’являлися вони ще в ті часи, коли кон- фіденційна інформація не стала надбанням громадськості, а про- відні політики були не дуже говіркі. Тож я заповнював прога- лини, з якими неминуче стикались мої попередники, тим, що вдавалося почерпнути в інтерв’ю з учасниками тих подій, і, звіс- но, відомостями з архівних даних, які стали доступні лише нещодавно. Як уже зазначав вище, до моїх послуг були недавно удоступ- нені матеріали із Президентської бібліотеки Джорджа Буша. До них належать папери Ради з національної безпеки, листу- вання посадовців Білого дому, що організовували закордонні візити президента, стенограми зустрічей і телефонних перемо- вин Джорджа Буша. Доступ до частини цих документів я отри- мав у результаті запитів, оформлених згідно із законом «Про свободу інформації» (FOIA). Разом з іншими першоджерела- ми, що зберігаються в Національному архіві у Вашингтоні, документами Джеймса Бейкера у Принстоні та архівами Гор- бачов-фонду в Москві, ці нові дані дозволяють мені розповісти історію розпаду СРСР із такими подробицями, з якими ще ніхто не розповідав. Крім того, мені пощастило особисто взя- ти інтерв’ю в кількох безпосередніх учасників тих подій, зо- крема в екс-президента України Леоніда Кравчука та колиш- нього очільника Білорусі Станіслава Шушкевича. Історичні джерела, до яких я звертався, працюючи над книжкою, допомогли мені знайти відповіді на численні «як?» та «чому?». Я зазвичай спочатку намагався зрозуміти ідеоло- гічні, культурні та особистісні мотиви лідерів, які стоять у цен- трі оповіді, дослідити фонову інформацію, з якої випливали їхні рішення. І щиро сподіваюся, що всі спроби осмислити оті
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx