«Аутсайдер» Стівена Кінга
12 Стівен Кінг Рітц: Він лежав на животі, а гілка стирчала з п’ятої точки. Теж уся в крові. Гілка. В одному місці кори не було, і там стояв відбиток долоні. Я його бачив ясно, як удень. Дейв уже не гавкав, а вив, бідолаха, і я просто не уявляю, хто б міг таке зробити. Певно, маніяк. Ви його впіймаєте, детективе Андерсон? Детектив Андерсон: О так. Упіймаємо. 3 Парковка біля парку Естель Барґи була майже така велика, як біля супермаркету «Кроґер», де Ралф Андерсон із дру- жиною скуповувалися щосуботи по обіді. Цього липнево- го вечора вона була заповнена вщент. На багатьох бамперах виднілися наліпки «Золотих драконів», а на кількох задніх вікнах красувалися галасливі слогани: «МИ ВАС ЗРОБИ- МО», «ДРАКОНИСПАЛЯТЬ ВЕДМЕДІВ», «КЕП-СІТІ, МИ ЙДЕМО», «ЦЬОГО РОКУ НАША ЧЕРГА». З поля, де вже горіли прожектори (хоч примеркне ще нескоро), долинали вигуки й ритмічне плескання. За кермом седана сидів Трой Рамадж, бувалий коп із два- дцятирічним стажем. Неспішно їдучи повз ряди автомобі- лів, він мовив: —Щоразу, як тут опиняюся, загадуюсь: хто ж вбіса така ця Естель Барґа? Ралф нічого не відповів. М’язи були напружені, шкіра — розпашіла, а пульс уже перевищував усі допустимі норми. За багато років роботи в поліції Ралф устиг заарештувати багатьох лиходіїв, але тут справа була інша. Відмінно жас- ка. Й особиста. Ось що було найгірше: особиста справа. Він не мусив брати участі в цьому арешті й чудово це усвідом- лював, але після останнього скорочення бюджету в осо- бовому складі поліцейського відділка Флінт-Сіті лишилося всього три детективи на повній ставці. Джек Госкінз був у відпустці, рибалив десь у дідька в зубах, — і полотном
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx