«Аутсайдер» Стівена Кінга
15 Арешт Притулившись до капота, Ралф дивився, як двоє полі- цейських Флінт-Сіті рушили до поля, прожекторів і заби- тих трибун, де тільки дужчали оплески й кричалки. По- спішний арешт убивці Пітерсона був рішенням, якого він і Семюелз дійшли разом (хоч і неохоче). Ідея про арешт під час матчу повністю належала Ралфові. —Ідете? — озирнувся Рамадж. —Ні, не йду. Ви робіть свою справу, не забудьте гарнень- ко і гучненько зачитати йому права, а тоді ведіть сюди. Томе, як поїдемо, ти сядеш до нього на заднє сидіння. Я си- дітиму попереду з Троєм. Білл Семюелз чекає на мій дзві- нок, він зустріне нас у відділку. Далі ним займатиметься начальство. А от арешт — на тобі. —Але ж це ваша справа, — сказав Єйтс. —То чого ви не хочете власноруч схопити виродка? Ралф стояв непорушно, склавши руки навхрест. —Тому що чоловік, який зґвалтував Френкі Пітерсона гілкою і роздер йому горло, чотири роки тренував мого сина — два в Юніорах і ще два в Малій лізі. Він торкався мого сина руками, показував йому, як тримати битку, тож я за себе не відповідаю. —Ясно, ясно, — сказав Трой Рамадж і пішов із Єйтсом до поля. —Агов, іще мене послухайте. Вони озирнулися. —Там одразу й надягнете на нього наручники. Спереду надягнете. —Це проти правил, босе, — відказав Рамадж. —Знаю, і мені байдуже. Я хочу, щоб усі бачили, як його ведуть у наручниках. Зрозуміло? Коли поліцейські пішли, Ралф дістав з-за пояса мобілку. Номер Бетсі Ріґґінз стояв на швидкому наборі. —Ти на місці? —Звісно що на місці. У машині перед його будинком. Я і ще четверо патрульних.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx