«Аутсайдер» Стівена Кінга
17 Арешт й муки його скінчилися. Хоч якась утіха. У Пітерсонів двійко хлопців, самі знаєте, обоє руді, з такими жахли- вими морквяними маківками, але перший син — Олі- вер, так його звати, — він старший років принаймні на п’ять. Він колись приносив нам газети. А у Френка є ве- лосипед, отой із високим кермом і вузьким сидінням… Детектив Андерсон: Називається «сидіння-банан». Стенгоуп: Того я не знаю, але знаю, що воно було такого яскравого зеленого кольору лайма — ото гидка барва, а ще з наліпкою. «Старші класи Флінт-Сіті». Тільки він уже ніколи не попаде до старших класів, атож? Бідо- лашний, бідолашний хлопчик. Детектив Андерсон: Місіс Стенгоуп, не бажаєте зробити невеличку перерву? Стенгоуп: Ні, я хочу вже закінчити. Мені треба додому, годувати кішку. Я завжди її годую о третій, вона зго- лодніє. І непокоїтиметься, де я є. А можна у вас носо- вичок попросити? Щось я розклеїлася. Дякую. Детектив Андерсон: Ви помітили наліпку на сидінні вело- сипеда Френка Пітерсона, бо… Стенгоуп: Ой, ну, тому що він на ньому не сидів. Котив свій велосипед по парковці біля «Джералда». У нього ланцюг порвався, волочився асфальтом. Детектив Андерсон: Ви помітили, у що він був одяг нений? Стенгоуп: У футболку з якимось рок-н-рольним гуртом. Я тих гуртів не знаю, тож не можу сказати, з яким саме. Якщо для вас це важливо, то вибачайте. А на голові була бейсболка з логотипом «Рейнджерів». Він відсунув її на потилицю, і я бачила всю ту руду шеве- люру. Знаєте, зазвичай морквяні маківки рано лисіють. Але йому вже тим не треба перейматися, правда? Ох, який жаль. Менше з тим, на іншому кінці парковки стояв брудний білий фургон. З нього вийшов чоловік і підійшов до Френка. Він…
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx