«Аутсайдер» Стівена Кінга
26 Стівен Кінг від керівництва, та тільки не від батьків Френкі Пітерсона. Ні, від них — жодної догани. —Якщо ви не можете собі дозволити адвоката, то перед допитами вам надаватимуть державного, коли забажаєте. Ви зрозуміли? —Зрозумів. І розумію ще дещо, — сказав Террі й по вернувся до натовпу: — Я жодного уявлення не маю, за що мене арештовують! До кінця матчу за командою глядіти- ме Ґевін Фрік! І ще, наче думка припізнилася: —Бейбіре, повертайся на третю і біжи по фол-зоні. Почулися оплески, які одразу ж заглухли. Горлань із три- буни знову заволав: «То шо ви кажете він зробив?» І натовп відповів на запитання, прошепотів два слова, що невдовзі лунатимуть по всьому Західному бокові й решті міста: ім’я Френка Пітерсона. Єйтс ухопив Террі під руку й почав штовхати його в на- прямку перекусної та парковки: —Потім будеш людей напучувати, Мейтленде. А зараз ти прямуєш у в’язницю. І знаєшщо? У нашому штаті голка? ?1 в законі, і ми нею користуємося. Але ж ти вчитель, так? Мабуть, сам у курсі. Вони й двадцяти кроків не ступили від лави запас- них, як Марсі Мейтленд їх наздогнала й піймала Тома Єйт- са за руку: —Господи Боже, що ж ви таке робите? Єйтс скинув її руку, а коли вона спробувала вхопити- ся за чоловіка, Трой Рамадж відсунув її геть — обережно, але рішуче. Жінка на мить прикипіла до місця, мов уві сні, а тоді побачила Ралфа Андерсона, який ішов назустріч своїм офіцерам. Вона знала його з Малої ліги, ще коли Дерек Андерсон грав за команду Террі «Леви з Делікате- сів Джералда». Ралф, ясна річ, не на всіх матчах був, але 1 Ідеться про страту за допомогою смертельної ін’єкції.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx