«Аутсайдер» Стівена Кінга
27 Арешт ходив так часто, як міг. У ті часи він іще форму носив, а коли його підвищили до детектива, Террі надіслав йому електронного листа з привітанням. Тепер Марсі бігла до Ралфа, неслась через поле у своїх старих тенісках, які зав жди вдягала на матчі Террі, бо вважала, що вони привер- тають удачу. —Ралфе! — гукнула вона. —Що відбувається? Це якась помилка? —Боюся, не помилка, — відповів Ралф. Ця частина операції Ралфу була не до душі, бо Марсі йому подобалася. З іншого боку, Террі йому теж завжди подобався — імовірно, цей чоловік змінив життя Дерека, бодай трохи, дав йому невеличкий урок із розбудови са- мовпевненості, та коли тобі одинадцять років, крихта самовпевненості може відіграти вирішальну роль. Було й ще дещо. Імовірно, Марсі знала, чим насправді був її чоловік, навіть якщо вона не дозволяла собі сприймати це на свідомому рівні. Мейтленди вже давно були одружені, а такі жахи, як убивство малого Пітерсона, не виникають на рівному місці. Такому вчинку завжди передує ескалація, підготовка. —Марсі, ти мусиш іти додому. Негайно. Може, лиши дівчат із друзями, бо вдома на тебе чекатиме поліція. Жінка просто дивилася на нього, наче нічого не розуміла. Позаду них пролунало клацання алюмінієвої битки, якоющосили ляснули по м’ячу. Вигуків майже не чулося— присутні й досі були шоковані та зацікавлені не так у грі, як у нещодавніх подіях. І, треба сказати, дарма. Щойно ТреворМайклз виконав найсильніший у своєму житті удар по м’ячу, сильніший навіть за ті випадки, коли Тренер Ті робив йому легку подачу на тренуваннях. На жаль, м’яч полетів прямою траєкторією до «ведмедя» між другою та третьою базами — гравцю навіть не довелося стрибати, щоб його зловити. Гра скінчилася.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx