«Аутсайдер» Стівена Кінга

28 Стівен Кінг 6 Свідчення Джун Морріс [ 12 липня, 17:45, бесіду провадив де- тектив РалфАндерсон у присутності місіс ФрансінМорріс ] Детектив Андерсон: Дякую, що привезли дочку до нас у відділок, місіс Морріс. Джун, як тобі содова? Джун Морріс: Добра. У мене проблеми? Детектив Андерсон: Аж ніяк. Я просто хочу постави- ти тобі пару запитань про те, що ти бачила ввечері два дні тому. Джун Морріс: Коли я бачила тренера Террі? Детектив Андерсон: Точно, коли ти бачила тренера Террі. Франсін Морріс: Відколи їй виповнилося дев’ять, ми ста- ли відпускати її саму до подруги, Гелен, яка живе через кілька будинків від нас. Поки ще світло. Не хочемо бути тими батьками, які цілодобово кружляють над дитиною. Та зараз уже змінили думку, от що я можу вам сказати. Детектив Андерсон: Джун, ти бачила його вже після того, як повечеряла? Правильно? Джун Морріс: Так. На вечерю був м’ясний рулет. А вчо- ра — риба. Я не люблю рибу, але таке життя. Франсін Морріс: Дорогу їй не треба переходити, нічого такого. Ми гадали, все буде гаразд, оскільки живемо в чудовому районі. Принаймні колись так вважали. Детектив Андерсон: Ніколи не знаєш, на якому етапі давати дітям волю. А тепер, Джун. Ти йшла собі вули- цею, що веде повз парковку парку Філіс, правильно? Джун Морріс: Так. Я з Гелен збиралися… Франсін Морріс: Ми з Гелен… Джун Морріс: Ми з Гелен збиралися домалювати карту Південної Америки. Це для нашого проекту в денному таборі. Різні країни ми розмальовували різними ко­ льорами, а коли майже закінчили, то зрозуміли, що

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx