«Аутсайдер» Стівена Кінга

31 Арешт по телевізору, але я майже певна, що в тому парку сталося щось недобре. Я б уже знала, якби не канікули, бо в школі всі пліткують. Тренер Террі побився з яки- мось лиходієм? І тому в нього кров?.. Франсін Морріс: Детективе, ви скоро закінчите? Я розу- мію, вам потрібна інформація, але не забувайте, мені ще її спати вкладати. Джун Морріс: Я сама вкладаюся спати! Детектив Андерсон: Так, майже закінчили. Але перш ніж ти підеш, Джун, я хочу зіграти з тобою в невеличку гру. Тобі подобаються ігри? Джун Морріс: Мабуть, якщо не нудні. Детектив Андерсон: Зараз я покладу перед тобою на стіл шість фотографій шести різних людей… ось так… і всі вони трохи схожі на тренера Террі. Можешмені сказати… Джун Морріс: Оцей. Номер чотири. Це тренер Террі. 7 Трой Рамадж прочинив задні двері седана. Террі озирнувся через плече й побачив позаду Марсі: вона спинилася на краю парковки, її обличчя—етюд у тонах агонії та сум’яття. За нею йшов фотограф «Рупора», тупцював по траві, без- перестанку клацаючи об’єктивом. «За ці світлини й копій- ки не дадуть», —подумав Террі, і не без певного задоволен- ня. А до Марсі він гукнув: —Зателефонуй Гові Ґолду! Скажи йому, що мене заареш­ тували! Скажи йому… Тоді Єйтс поклав руку на маківку Террі й став штовхати його донизу, в машину. —Залізай, залізай. І тримай руки на колінах, поки я тобі пасок застібатиму. Террі заліз. Тримав руки на колінах. Крізь лобове скло йому було видно велике електронне табло з рахунком. Два роки тому його дружина очолила кампанію зі збору коштів

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx