«Таємна історія» Донни Тартт
11 бушлатами й уроками танців у дитинстві. Але ж у нього було амери- канське дитинство. Син колишньої футбольної зірки з Клемсонсько- го університету, згодом банкіра. Четверо братів і жодної сестри в га- ласливому будинку в передмісті з яхтами, тенісними ракетками й золотистими ретриверами. Літні канікули на мисі Кейп-Код 1 , шко- ли-пансіонати під Бостоном і передматчеві пікніки протягом усього футбольного сезону. Від Банні так і віяло вихованням, від зовніш- нього вигляду аж до манери переповідати анекдоти. Я не знаю й ніколи не знав, чи матиму коли-небудь з усіма ними щось спільне, крім знання грецької мови та року життя, проведено- го в їхньому товаристві. А ще любові, якщо її також можна назвати спільним надбанням, хоч як дивно це звучатиме в контексті історії, що я збираюся розказати. Як же почати? Після школи я пішов до маленького коледжу в рідному місті. (Мої старі опирались, адже дали мені зрозуміти, що від мене чекають допо- моги в батьковій справі, чим вони, зокрема, й спровокували мої гаряч- кові пошуки способу, що дасть змогу втекти.) Тож обидва роки в стінах коледжу я вивчав греку. Так сталося не через мою любов до філології, а тому, що я пішов на підготовчі медичні курси (гроші були єдиним способомполіпшитимої справи, а лікарі заробляють їх багато, quod erat demonstrandum 2 ) і мій консультант запропонував обрати яку-небудь мову, аби закрити обов’язкову програму з гуманітарних дисциплін. Оскільки заняття з грецької відбувалися по обіді, я зупинив свій вибір саме на них, щоб висиплятися по понеділках. Абсолютно випадкове рішення, як ви зрозумієте, згодом стало фактично доленосним. На курсі грецької мені велося непогано. Я б навіть сказав, що від- мінно, і в останній рік я здобув якусь там премію від кафедри класич- них мов. Ці заняття стали моїми улюбленими, бо вони єдині відбува- лись у звичайній аудиторії, а не поміж слоїків із коров’ячими серцями під запах формальдегіду та вереск заґратованих мавп. Спершу мені здавалося, що стараннями вдасться пересилити бажання блювати та огиду від моєї спеціальності, а ще більшими зусиллями — можливо, навіть симулювати хоч якийсь талант до фаху. Проте не цього разу. Минали місяці, а я й далі лишався байдужим — якщо не буквально 1 Кейп-Код (Cape Cod, Трісковий мис) — піщаний півострів на південному сході Массачусетсу. 2 Що й потрібно було довести ( лат. ).
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx