«Таємна історія» Донни Тартт
22 ставити марші Джона Філіпа Соузи 1 на повну гучність і слухати їх у себе в кімнаті пізно ввечері. Не сказав би, щомене ятрила якась одержимість ними. Я тоді облаш товувався на місці, почалися заняття, і роботи не бракувало. Цікавість до Джуліана Морроу та його курсу грецької мови почала потроху вивітрюватись, аж раптом сталась одна цікава пригода. Якось уранці в середу на другому тижні навчання я сидів у бібліо- теці й дещо ксерив для доктора Роланда перед своєю парою об оди- надцятій годині. Покопіювавши його документи хвилин так із три дцять, я вийшов із комірчини зі світляними коламиперед очима, рушив до стійки бібліотекаря, щоб повернути ключі, і вже на виході помітив Банні з двійнятами за столом, заваленим паперами, перами й чорниль- ницями. Особливо мені запам’яталися ці каламарі, вони мене просто причарували, як і довгі чорні прямі пера, що мали неймовірно арха- їчний та бентежний вигляд. Чарльз був у білому пуловері, Камілла — в сарафані з матроським коміром та солом’яному брилику. Банні ки- нув свій твідовий піджак на спинку стільця, не соромлячись кількох великих розпірок у його підкладці та плям. Коркоран поклав лікті на стіл, в очі йому ліз чуб, і на жмаканій сорочці виділялися смугасті підтяжки. Компанія схилила голови докупи й вела тиху бесіду. Раптом мені закортіло дізнатися, про що вони говорять. Я пішов до стелажа одразу за їхнім столом — довгим шляхом, нібито не міг вирішити, яку книжку обрати, — аж доки не підібрався до них на- стільки близько, що міг простягти руку й торкнутися плеча Банні. Повернувшись до товариства спиною, я навмання обрав томик (ним виявився якийсь сміховинний соціологічний текст) і вдав, що ре- тельно вивчаю його іменний покажчик: Вторинна освіта, Вторинне відхилення, Вторинний аналіз, Вторинного контакту групи. —Мені це невідомо, — казала Камілла. —Якщо греки пливуть до Карфагена, то хіба мова не про акузатив? Пам’ятаєте? Куди? Таке ж правило. — Та де там, — це вже озвався Банні. Він гугняво заторохтів, за інтонаціями — тяжкий випадок допотопного коміка В. К. Філдса 2 , якби той раптом, граючижовнами, заговорив із середньоатлантичним 1 Джон Філіп Соуза (1854—1932) — англо-португалець за походженням, мож- ливо, один із найвідоміших військових диригентів та композиторів у світі, франкмасон і морський піхотинець. 2 В. К. Філдс, справжнє ім’я Вільям Клод Дьюкенфілд (1880—1946) — американ- ський комедіант, циркач і письменник.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx