24 підлогу й пішов у протилежний кінець кухні до голови саморобного обіднього столу, хлопці повсідалися з боків, а Меґґі видерлася на вершечок дерев’яного ящика, який батько поставив на стілець поруч себе. Фіона розклала їжу по обідніх тарілках на кухонному столі швидше і вправніше за будь-яку офіціантку й рознесла їх по дві за раз усім присутнім: спочатку Педді, потім Френку й так далі аж до Меґґі. Себе вона обслужила останньою. —Тю-у-у! Знову тушковане м’ясо! — скривився Стюарт, беручи в руки ніж і виделку. — Мабуть, судилося мені все життя ним харчуватися! —Їж і не тринди! — гаркнув на нього батько. Великі тарілки були завалені їжею: на них щедрими порціями лежали варена картопля, тушкована ягнятина та зірвані того ж ранку на городі боби. Попри приглушені стогони та невдоволене бурчання, всі, зокрема і Стюарт, до блиску вичистили хлібом спорожнені тарілки, а потім підхарчилися бутербродами з маслом та варенням із місцевого аґрусу. Фі присіла й похапцем поїла, потім швидко підвелася і знову поквапилася до кухонного столу, де розклала по великих супних тарілках купу бісквітів, просякнутих варенням і щедро политих солодким кремом. Фіона рознесла їх так само — по дві тарілки за кожну ходку — і нарешті сіла, полегшено зітхнувши: тепер вона зможе спокійно поїсти. —Ой, ти диви! Пудинг із варенням! — вигукнула Меґґі й потицяла в крем ложкою, аж поки протекло варення, утворивши рожеві смужки на жовтому тлі. —Еге ж, моя маленька Меґґі, сьогодні твій день народження, тому мама приготувала твій улюблений пудинг.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx