9 нахилити ляльку горілиць, вона заплющить очі. На трохи підрум’яненій щоці видніла родимка, а крізь злегка розтулені темно-червоні губи Аґнеси проглядали маленькі білі зубки. Меґґі сіла, схрестивши ноги, вмостилася зручніше, обережно поклала ляльку собі на коліна й дивилася на неї. Вона так і сиділа за кущем ялівця, коли з’явилися Джек і Г’юї. Вони йшли, човгаючи по траві, що лишилася попід парканом — там, де її незручно косити. Волосся Меґґі було типовим маячком Клірі: всім дітям їхньої родини, за винятком Френка, дісталася в кару чуприна з рудуватим відтінком. Джек підштовхнув брата й вишкірився. Вони розійшлися в різні боки, вдаючи з себе поліціянтів, що вистежують утеклого маорі. Та Меґґі, яка сиділа, тихенько щось мугикаючи, не почула їх, бо була надто захоплена Аґнесою. —Що там у тебе таке, Меґґі? — гукнув Джек, підстрибнувши до сестри. — Нумо покажи! —Еге ж — покажи! — хихикнув Г’юї, заходячи з протилежного боку. Меґґі міцно притиснула ляльку до грудей і похитала головою. —Ні, вона моя! Мені її на день народження подарували! —Покажи її нам, ну! Ми просто хочемо поглянути на неї. — Радість і гордість узяли гору, і Меґґі показала братам ляльку. — Погляньте, яка вона гарна! Її звуть Аґнеса. —Аґнеса… Аґнеса? — здивовано перепитав Джек, удавши, що мало не вдавився від огиди. — Яке сентиментальне й сопливе ім’я! Чому ж ти не назвала її Марґарет або Бетті?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx