— 18 АННІКА — Ось, міледі, — сказала Ноемі, підколюючи поділ моєї сукні до корсажа. — На цьому все. Вона закусила губу, ніби обмірковуючи щось. Я спробувала всміхнутися своєю найбільш обнадійливою усмішкою. — Що б там не було, кажи. Відколи це між нами з тобою якісь секрети? Вона нервово торкнулася своїх темних кучерів. — Це не секрет, міледі. Просто гадала, чи готові ви бачити його знову. Хоч когось бачити. Ноемі закусила губу. Одна з багатьох її милих звичок. Я взяла її за руку. — Завтра День заснування. Народ має бачити, що з їхньою принцесою все добре. Моя присутність при дворі заохочує краян, а це моя головна роль. Я схилила голову. Якби Ноемі була мені справжньою сестрою, то могла б посперечатися. Як моя служниця вона просто відповіла: — Дуже добре.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx