БОНУСНИЙ РОЗДІЛ ЛІАМ — Олівіє, — протягую я, коли ми минаємо чергову ятку з ювелірними виробами. Одні сережки торговці притягли із сусіднього континенту, інші — виготовлені в майстерні Деферу, і ще мільйон пропозицій, які озвучили невістці. Наше руде щастя не може натішитись прикрасами. — Якщо я куплю тобі кави, ти вгамуєшся? — сичить вона на мене, а тоді мило всміхається продавчині. —Краще б ти запропонувала зробити мені щось із Соєром… — беру в руки якесь гарненьке брязкальце. — Візьміть оце, — напосідає продавчиня, заправляючи за вухо сиві прядки, — ваша дружина його вподобала. Моя хто? Дивлюсь на жінку, а тоді усвідомлюю ситуацію сповна. Я з обручкою, як і Олівія. Пирхаю собі під ніс. Моя дружина зникла десь і колись. — А, ви не так зрозуміли, — всміхається Олівія, її щоки стають румʼяними. — Я не з ним одружена, а з його братом.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx