«Така, як ти» Марка Леві
24 3 Квітчасті штори з органзи практично не захищали від денного світла, тож Санджай розплющив очі ще на світанку. Він запитав себе, де знаходиться, але рожевий і блакитний кольори кімнати не залишали місця для сумнівів. Він сховав голову під подушку і знову заснув. За кілька годин схопив мобільний з нічного столи- ка й підскочив на ліжку. Квапливо одягнувшись, зі скуйовдженим волоссям він вискочив із кімнати. Лалі чекала на нього за столом у кухні. — Хочеш відвідати музей мистецтваМетрополітен чи музей Со- ломона Ґуґґенгайма? А може, тебе цікавить прогулянка в Китай- ський квартал, Маленьку Італію, Ноліту, Сохо?.. Усе, що захочеш. — А де ванна? — спантеличено запитав він. Лалі навіть не намагалася приховати розчарування. — Поснідай, — наказала вона. Санджай умостився на стілець, який Лалі підштовхнула до ньо- го ногою. — Згода, — поступився він. — Але дуже швидко, бо я спі знююся. — А чим ти займаєшся, якщо не секрет?— запитала вона, на- ливаючи молоко в миску з пластівцями. — Хай-теком. — І що це означає, хай-тек? — Ми розробляємо нові технології, що полегшують людям життя. — А можеш розробити мені небожа, який витягне мене з по- всякденної рутини? З яким я можу погуляти, поговорити про свою країну, почути новини про родину, з якою так довго не спіл кувалася? Санджай підвівся й несподівано для себе самого поцілував тіт- ку в чоло. — Обіцяю, — кинув він, спантеличений таким несподіва- ним теплом. —Щойно зможу. Але зараз я справді маю бігти пра- цювати. — Біжи. Я вже звикла до твоєї присутності. І, раптом ти замис- лив щось таке, навіть не думай спати деінде, окрім мого дому, поки
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx