«В’язень Неба» Карлоса Руїса Сафона
24 скульптурою якого він щойно пройшов, минаючи церкву Віфлеємської Божої Матері. Аж тут незнайомець затримався, вочевидь заціка- вившись гарним блідо-рожевим какаду. Птах скоса позирав на нього з клітки в одному з тих зоокіосків, що стояли на початку вулиці Пуертаферріса. Незна- йомець наблизився до клітки з такимвиглядом, з яким нещодавно підходив до книжкової шафки, і щось за- шепотів до какаду. Пташка, у розкішному вбранні з пір’я, головата, завбільшки з відгодованого каплуна, не перекинулася від сірчаного дихання незнайомця, а старанно й уважно прислухалася, вочевидь заціка- вившись його словами.Щобне лишалосяжодних сум- нівів, какаду у відповідь енергійно закивав головою і від збудження настовбурчив гребінь із рожевих пір’їн. Через кілька хвилин незнайомець, задоволений своїм діалогом із пташкою, рушив далі. Не минуло й півхвилини, коли я, проходячи повз цю саму ятку, став свідком невеличкого замішання: продавець, чер- воний від сорому, квапливо накривав клітку з какаду шматком ряднини, тому що птах, чудово вимовляю- чи слова, заходився повторювати: «Фрáнко—дармо- вис, Фрáнко — дармовис». І я не мав жодних сумні- вів, хто навчив какаду цієї примовки. Принаймні, незнайомець продемонстрував певне почуття гумору й досить небезпечні політичні погляди, а це трапля- лося в ті часи так само рідко, як міні-спідниці. Цей випадок відвернув мою увагу, і я вже думав, що втратив кульгавця з очей, але незабаром знову побачив його чудернацьку постать перед ювелірною крамницею «Баґес». Я поквапився сховатися до од-
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx