20 РОЗДІЛ 3 АУРІН Затамувавши подих, я спостерігаю за командувачем, не кліпаючи; тіло напружене й готове до дії. За мить я дізнаюся, як це насправді — бути його полонянкою. Розум мій кипить, нескінченні можливості проносяться в думках одна за одною, поки я намагаюсь приготуватися. Чи схопить він мене за волосся і витягне назовні? Чи погрожуватиме мені, волочитиме за собою? Змусить роздягнутися, щоб роздивитись позолоту на кожному дюймі тіла? Передасть мене своїм солдатам? Чи змусять мене носити кайдани? Я не дозволяю думкам відбитися на обличчі. Не можу нічим виказувати припущення, які б’ються в голові.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx