29 —Спорудження нової командної станції йде добре. Ми сподіваємося завершити роботу над усіма деталями впродовж наступних двох тижнів, а от в окремі кімнати можна заїжджати вже від завтра. — Добре. Тепер наша нова команда під проводом Джульєтти складається з багатьох людей, із багатьох відділів, якими треба керувати й, окрім Кастла, який влаштував собі невеликий кабінет нагорі, решта використовує мою тренувальну кімнату як штаб-квартиру. Спершу ця ідея здавалася доситьтаки практичною, бо дістатися до тренажерів можна було винятково з моїх апартаментів; але, отримавши змогу вільно пересуватися територією бази, Джульєттина команда снує туди-сюди крізь мою територію без попередження. Чи варто казати, що мені це грає на нервах? — Що ще? Делайло звіряється зі списком і промовляє: —Нам нарешті вдалося отримати доступ до файлів вашого батька, сер. За весь цей час ми знайшли і зібрали більшу їхню частину, я залишив коробки у вашій кімнаті, сер, щоб ви могли ознайомитися з ними на дозвіллі. Я подумав, — він прокашлюється, — я подумав, вам захочеться проглянути його особисті речі, перш ніж вони перейдуть до нашої нової головнокомандувачки. Тяжкий крижаний жах прокочується тілом. —Мушу сказати, що речей немало, — продовжує говорити Делайло. — Там усі його щоденні записи. Кожен заповнений ним звіт. Нам навіть вдалося відшукати кілька особистих щоденників, — Делайло затихає, вагаючись, а тоді промовляє тоном, який лише я можу розшифрувати: — Сподіваюся, що його записи стануть вам у нагоді. Я підводжу голову і зустрічаюся з ним поглядом. Помічаю стурбованість на його обличчі. Занепокоєння.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx