22 вами за чашечкою кави! Ви нас так ощасливлюєте, тож до наступної зустрічі, сумуватимемо за вами — повертайтеся завтра вранці, гаразд? З вами були Сусідка Дороті й Матуся Сміт. Як то кажуть, із нашого дому — до вашого… гарного дня… *** Того вечора Сусідка Дороті з родиною сиділи на веранді, ласуючи домашнім персиковим морозивом, що його трохи раніше приготував на задньому ґанку Док. Не пасла задніх і Принцеса Мері Марґарет, яка мала власну мисочку із зазначеною на ній кличкою. Улітку майже кожна родина Елмвуд-Спринґз після вечері виходить на веранду, щоб помахати містянам, які прогулюються тротуаром повз їхній будинок, прямуючи в центр повитріщатися на вітрини або ж повертаючись додому з кінотеатру. Звідусіль долинають приглушені голоси, у сутінках подекуди жевріють малесенькі помаранчеві вогники сигарет чи люльок, що ними пахкають чоловіки. Боббі, щасливий і обпечений сонцем, просякнутий запахом хлору і з червонющими очима від цілісінького дня нескінченного пірнання в басейні, так утомився, що провалився в сон простісінько на гойдалці, доки дорослі теревенили. — Шкода, що ти не бачив, який він сьогодні приволікся додому — так довго був у воді, що вже скидався на чорнослив! — сказала Дороті Доку. Той тільки засміявся. — Мамо, краще б ти його більше туди не пускала, — втрутилася Анна Лі. — Він тільки те й робить, що пірнає, пливе під водою та всіх щипає! — Ох, та не позбавляйте хлопця дитинства — зовсім скоро вже й подорослішає, — докинула слівце Матуся Сміт. Якраз тоді їхній будинок минали Макі Воррен із нареченою Нормою, яка тримала за руку свою маленьку чотирирічну кузину. Помітивши їх, Дороті помахала рукою й гукнула: — Агов, як справи? Ті помахали у відповідь:
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx