31 Макі знову взяв виделку. — Я ж казав, що вона тією роботою геть себе виснажить, радив трохи притримати коней… Постійно це повторював, правда ж? Норма кивнула. — Авжеж. Ти казав, що їй потрібна відпустка. Що вона надто тяжко працює… Казав ще тоді, як ми їздили в Нью-Йорк. Помітивши, що Макі не без зусиль ріже яєчню на шматочки, Норма поцікавилася: — Може, приготувати тобі іншу порцію? Однак Макі, який ніколи не перебирав харчами, зауважив: — Ні, все гаразд. — Мені й хвилини вистачить, — наполягала Норма, потягнувшись по тарілку. — Нормо, все гаразд. Я люблю добре просмажені яйця. А як її робота? Як їй там ведеться? — Гадки не маю, та й не цікавилася. То її справа, нехай сама вирішує, про що нам розповідати. А я пхати носа й розпитувати не збираюся. О, вона ще про дещо просила — щоб я нікому не розповідала про її приїзд, а надто газетярам і всім іншим. — Ох, боже милий, авжеж ні, бо ж як та зграя про це дізнається, вони сюди по трубах полізуть, щоб до неї дістатися. Норма кивнула. — А Крихітка досі зустрічається з тим хлопцем з ініціалами… як це його звуть? — Гадки не маю і не питала, — мовила Норма, а тоді додала: — Джей Сі. — Не дуже він мені до душі. — Ну, їй подобається — і це головне. Я знаю одне: вона їде додому, а я вже докладу всіх зусиль, щоб вона відчула, що в цьому світі в неї є родина, яка її любить. У неї ж бо немає інших родичів, окрім мене й тітоньки Елнер. Почувається, либонь, геть самотньою. У мене аж серце краялося протягом усіх тих років, коли вона жила як перекотиполе…
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx