35 шаленою швидкістю. Відкрила холодну воду, але нагнутися не змогла: біль був просто вбивчий. Набравши повні пригорщі води, плеснула нею вгору, на обличчя. Відтак заковтнула два «алка-зельтцери», три таблетки баєрівського аспірину й валіум, видлубуючи їх тремтячими руками. Тепер би випити холодної кока-коли — і можна жити далі. Відтак пішла коридором на кухню і, минаючи вітальню, зупинилася. Джей Сі спав на канапі мов убитий. Дена навшпиньках повернулася у ванну кімнату й напилася води з-під крана. Намочила рушник для голови й пішла у спальню, тихесенько причинивши за собою двері та благаючи Бога, в якого не вірила: «Будь ласка, нехай він прокинеться й забереться додому… будь ласка!» Умостившись у ліжку, вона ввімкнула електроковдру на максимум і знову провалилася в сон. Коли Дена прокинулася вдруге, потребуючи ще аспірину, було вже близько одинадцятої ранку. Здавалося, що шлунок просто-таки палав, жадаючи вуглеводів. Тихцем прочинивши двері, вона навшпиньках пройшлася коридором і зазирнула у вітальню. Яке щастя! Джей Сі пішов, ура! Дена зателефонувала в «Карнегі Делі» на протилежному боці вулиці й замовила два сандвічі гриль із сиром, картоплю фрі, шоколадний молочний коктейль і дві пачки цигарок «Вайсройс». Очікуючи на курʼєра, вийшла на терасу — день був холодний, похмурий, вогкий. Повітря неначе застигло й просякло вологою. На перехресті Пʼятдесят восьмої й Шостої, як завжди, утворився затор і люди волали одне на одного, несамовито сигналячи. Від усього цього галасу головний біль лише посилився, і Дена повернулася в кімнату, де звуки були трохи приглушені. Утім, випадкова сирена чи пронизливий гудок усе одно прослизали під дверима, врізаючись у вуха гострими ножами, тож вона вирішила перечекати в кухні. Джей Сі залишив для неї записку на холодильнику: «Побачимось о восьмій за вечерею». — А оце вже ні, — сказала вона записці.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx