«Володар Туману» Карлоса Руїса Сафона
8 життя місця вже давно крутиться в голові добряги Максимільяна Карвера; всі, крім Макса. На нього новина справила такий самий ефект, який міг би спричинити оскаженілий паровоз, якби в’їхав до крамниці з китайською порцеляною. Макс був не в курсі й залишався сидіти з роззявленим ротом і відсутнім поглядом. Під час цього короткого за- мішання в його мозку закарбувалася жахлива впев- неність, що весь його світ разом зі шкільними дру- зями, сусідськими хлопчаками та крамницею на розі, де продавалися дитячі комікси, от-от назавжди зникне. Наче за помахом чарівної палички. Поки інші члени родини заходилися покірливо пакувати речі, Макс незрушно дивився на батька. Добряга-годинникар опустився перед сином навко- лішки і поклав руки йому на плечі. Погляд Макса був промовистішим за будь-яку книжку. —Зараз тобі це здається кінцем світу, Максе. Але обіцяю, місцина, куди ми їдемо, тобі сподобається. Там у тебе з’являться нові друзі, ось побачиш. —Це через війну? — запитавМакс. —Це через неї ми мусимо їхати? Максимільян Карвер пригорнув сина, а тоді, так само усміхаючись, дістав із кишені піджака якусь блискучу штуковину на ланцюжку і поклав Максо- ві в руки. Це був кишеньковий годинник. —Я зробив його для тебе. З днем народження, Максе. Хлопець відкинув посріблену покришку годин- ника. Кожна година на циферблаті позначалася різ-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx