20 у вікно. Вона бачить, як із бусика виходить репортер, а потім чоловік у шкіряній куртці з мікрофоном і камерою. Вона на секунду завмирає біля вікна, потім кидає погляд у дзеркало й поправляє зачіску. — Інспектор Фоулі? — чую я жіночий голос. Це дівчина з команди Чаллоу. Вона якраз спускається сходами. Мабуть, новенька, бо її голос мені незнайомий. Обличчя я теж не бачу, воно ховається під капюшоном і маскою. Всупереч тому, у чому вас могло переконати телебачення, одяг судмедекспертів має набагато більше шарів, ніж це показують у серіалі CSI. Ці мерзенні шоу просто зводять мене з розуму, адже останнє, що зробив би справжній криміналіст, — це забруднив місце злочину, розкидавши по ньому своє чортове нарощене волосся. Дівчина робить мені знак підійти, і я йду за нею на сходовий майданчик. На дверях висить акуратна табличка: Кімната Дейзі а до неї прикріплений ізострічкою шматок паперу з написом великими неохайними літерами: ВХОДИТИ ЗАБОРОНЕНО! — Ми отримали все, що потрібно, — каже дівчина, — та я подумала, що ви захочете оглянути кімнату. Навіть якщо ми не зайдемо всередину. Коли вона відчиняє двері, я розумію, що малося на увазі. Жодна дитяча кімната ніколи не була такою в реальному житті. Нічого не лежить на підлозі, нічого не розкидано, нічого не запхано під ліжко. Гребінець лежить паралельно щітці для волосся. М’які іграшки вишикувалися на дивані й дивляться на нас своїми маленькими
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx