«Шлях мирного воїна» Дена Міллмена
30 —Сократе, ти сказав мені прислухатися до своєї тілесної інтуїції й не покладатися на прочитане чи почуте від когось. Тоді чому я маю сидіти тихо і слухати те, що мені кажеш ти? —Чудове запитання, —відповів він. —Відповідь на нього так само добра. По-перше, я говорю з тобою, спираючись на власний досвід, — я не переповідаю абстрактних теорій, які вичитав у книжці чи почув у переказі якогось експерта. Я — людина, що справді знає власне тіло та розум, а отже, знає також тіла та розуми інших. До того ж, — усміхнувся він, — звідки тобі знати, чи не є я твоєю тілесною інтуїцією, що тепер промовляє до тебе? Він повернувся до свого столу й узяв з нього якісь папери. Так я став вільним того вечора. Вихор думок поніс мене в ніч. Опісля я не один день був виведений із рівноваги. Біля цієї людини я почувався слабким і недолугим, а ще мене бісило те, як він зі мною поводився. Він, здавалося, постійно мене недооці- нював. Я ж не дитина! «Чому це я маю з власної волі корчити із себе осла, сидячи на бензозаправці, — думав я, — коли тут, у моєму царстві, мною захоплюються, мене поважають?» Я, як ніколи, сильно старався на тренуваннях із гімнастики— пролітав і долав комбінацію за комбінацією, тим часом як моє тіло палало від жару. Однак це чомусь стало приносити менше задоволення, ніж раніше. Вивчивши якийсь новий прийом чи одержавши похвалу, я щоразу згадував, як отой старий кинув мене крізь повітря на диван. Гел, мій тренер, занепокоївся через мене й поцікавився, чи все в мене гаразд. Я запевнив його, що все чудово. Але це було не так. Мені вже не хотілося дуркувати разом із хлопцями з ко- манди. Я був просто спантеличений. Тієї ночі я знов зустрів свого старого з косою, щоправда, трохи інакше. Сократ, убраний у похмурі шати старого з косою, з реготом наставив на мене пістолет, який вистрілив прапор- цем із написом «Бах!». Я нарешті прокинувся з хихотінням, а не зі стогонами. Наступного дня я знайшов у поштовій скриньці записку. Її текст був простий: «Таємниці дахів». Коли Сократ прийшов тієї ночі, я вже сидів на сходах заправки й чекав на нього.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx