21 задумався, чи не зайнятися йому звукоізоляцією будинку, яку він вирішив був облаштувати. «А, грець із ним, — подумав, — зроблю це завтра або в якийсь із хмарних днів». Він забрався в салон універсала й перевірив список. Пункт перший: «Верстат у “Сірз”». Само собою, як тільки він позбудеться трупів. Він завів авто й дав задній хід, виїхавши на вулицю та попрямувавши до бульвару Комптон. Там він звернув праворуч і подався на схід. З обох боків були порожні будинки, біля яких, покинуті й забуті, стояли припарковані авто. Роберт Невілл на мить перевів погляд до покажчика палива. Залишалося ще з пів бака, але він міг би зупинитися на Вестерн-авеню і наповнити його. Було недоцільно використовувати припасений у гаражі бензин, поки в цьому не було потреби. Він завернув до заправки і пригальмував. Розшукав цистерну з бензином і зливав його через сифон у бак, доки звідти не почала вихлюпувати, розтікаючись цементом, бурштинова рідина. Він вирішив заразом перевірити мастило, воду, рідину в акумуляторі та шини. Як зазвичай, усе було в хорошому стані — він ретельно доглядав за авто. Менш за все йому хотілося б застрягти десь на ніч, якби воно зламалось у дорозі… Проте не було сенсу через це турбуватися. Якщо подібне колись і станеться, то на тому все й скінчиться. Він продовжив рух бульваром Комптон, проїжджаючи високі бурові вишки та мовчазні вулиці. Поблизу не було ані душі. Але Роберт знав, що це лише омана. Вогнище ніколи не припиняло палати. Коли машина наблизилася, він надягнув рукавиці та протигаз, розглядаючи крізь лінзи завісу кіптяви та диму, що ширилася над
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx