ЗАЛІЗНЕ ПОЛУМ’Я 17 —Він може з ходу йти в сраку зі своєю пропозицією. — Голос Ксейдена спокійний, але погляд різкий, і він із викликом дивиться на присутніх за столом, чи хтось наважиться йому заперечити. Ніби показуючи цим людям, що ті не варті його часу, він обходить масивне крісло, яке стоїть навпроти учасників дискусії, і вмощується в ньому, поклавши руки на оксамитові підлокітники та витягнувши свої довгі ноги — у позі людини, якій байдуже до всього на світі. Тиша, що западає в кімнаті, досить промовиста. В Асамблеї цієї революції Ксейдена поважають так само, як і в Басґіаті. Я не знаю нікого з цих вершників, окрім Бреннана, однак мені зрозуміло, що Ксейденові в цій кімнаті належить найбільша влада, з огляду на те, як усі мовчать. — Поки що, — нагадує мені Терн настільки зарозуміло, наскільки це можливо після сотні років перебування у статусі одного з найгрізніших бойових драконів на Континенті. — Скажи людям відвести тебе в долину, коли вони закінчать з політикою. —Це краще б вирішити. Якщо ми не зможемо забезпечувати свої ватаги достатньою кількістю зброї для справжньої боротьби наступного року, то все зайде надто далеко, щоб сподіватися стримати просування венінів, — зауважує Срібна Борода. — І тоді все це було намарно. У мене скручує шлунок. Рік? Ми аж так близько до програшу у війні, про яку я нічого не знала ще кілька днів тому? — Я вже сказав, що працюю над дипломатичним рішенням щодо горен. — Тон Бреннана стає різкішим. — Ми так далеко відійшли від теми, що я вже не впевнений, чи це та сама нарада. — Я голосую за те, щоб забрати горно Басґіату, — пропонує Бойова Сокира. — Якщо ми так близько до програшу в цій війні, то іншого виходу немає. Ксейден кидає Бреннану погляд, який я не можу розшифрувати. Вражена, я роблю глибокий вдих: він, певно, знає мого брата краще за мене. І він його від мене приховував. З усіх секретів, які мав Ксейден, це саме той, який я не можу потягнути. — Цікаво, що б ти зробила із цими знаннями, якби він поділився ними? — запитує Терн. — Припини вносити логіку в емоційну суперечку. — Складаю руки на грудях. Це, власне, серце не дозволяє моїй голові повністю пробачити Ксейдена. — Ми вже розглядали цей варіант, — зізнається Бреннан. — Якщо ми заберемо ковальське приладдя Басґіату, Наварра не зможе поповнювати забезпечення на заставах. Незмірна кількість цивільних загине, якщо сфери там впадуть. Хтось із вас хоче бути за це відповідальним?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx