«Заради майбутнього» Макса Кідрука
14 Заради майбутнього іскорки в очах, але кутики Тенгізових губ навіть не смикнулися. Грузин не відривав похмурого погляду від дороги. —Ти зараз жартуєш? Тенгіз удруге мотнув головою. —Ні. Катина двоюрідна сестра Наталя була років на п’ять молодшою за кузину. Після закінчення університету роботу в столиці не знайшла й повернулася до Коно- топа, та перед тим Іван раз чи два здибував її в Києві. Дівчина зі шкіри пнулася, щоби Левін, Тенгіз і Катя прийняли її до своєї компанії, проте саме через цю роз- пачливу нав’язливість ніхто, зокрема й власна сестра, її терпіти не міг. —Поясни, що означає «загорілася»? — вигнув брову Левін. —Ми під кінець запускали китайські ліхтари- ки, — замість Тенгіза заговорила Катя. — Знаєш, паперові, ну, червоні такі. —Знаю. —Усім парам роздали по ліхтарику. Спочатку ми з Тенгізом запустили найбільший, а потім інші поча- ли підпалювати свої. Ідея крута, але на той час тве- резими залишалися тільки ми з Тенгізом. Дехто лед- ве тримався на ногах. Тенгіз покосився на Івана: —Це було жалюгідно, чувак. Ти не уявляєш. Катя продовжила:
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx