«Четверте крило» Ребекки Яррос

РЕБЕККА ЯРРОС 24 — Ви знаєте дорогу. — Капітан киває і вказує на відчинені двері до башти. Там зловісно темно, тож я борюся з бажанням утікати, як підірвана. — Я знаю дорогу, — запевняє сестра його, проводячи мене повз стіл, щоб той йолоп позаду міг підписати сувій. Ми зупиняємося на порозі й повертаємося одна до одної. — Не вмирай, Вайолет. Я не хочу бути єдиною дитиною. — Міра всміхається та йде геть повз шеренгу кандидатів, які витріщаються на неї, поки ширяться чутки про те, хто вона така і що зробила. —Складно з цим жити, — каже дівчина переді мною вже з вежі. — Так, — погоджуюсь і хапаюсь за лямки наплічника, прямуючи в темряву. Мої очі швидко звикають до тьмяного світла, що проникає крізь рівновіддалені вікна вздовж вигнутих сходів. — Сорренґейл — це?.. — запитує дівчина, озираючись через плече, коли ми починаємо підійматися сотнями сходинок, що, можливо, приведуть нас до смерті. — Так. — Тут немає билець, тож я притримуюся рукою за кам’яну стіну, поки ми сходимо щодалі вище. —Пані генерал? — запитує білявий хлопець попереду нас. —Та сама, — відповідаю я, кинувши йому швидку усмішку. Кожен, чия мати так міцно тримається, не може бути таким поганим, правда? —Ого. І шкіра класна, — він усміхається у відповідь. —Дякую. Її люб’язно дала мені сестра. —Цікаво, скільки кандидатів зірвалось із краю сходинок і померло ще до того, як дійшли до Парапету, — каже дівчина, дивлячись униз по центру сходів, поки ми підіймаємося вище. —Двоє торік. — Я нахиляю голову, коли вона озирається. — Ну, троє, якщо рахувати бідолаху, на яку приземлився один із хлопців. Карі очі дівчини спалахують, але вона розвертається і продовжує підійматися. —Скільки тут сходинок? — запитує вона. —Двісті п’ятдесят, — відповідаю я, і ми прямуємо нагору мовчки ще п’ять хвилин. —Непогано, — каже вона, щиро всміхаючись, коли ми наближаємося до верху й черга зупиняється. — Мене, до речі, звати Ріаннон Маттіас. —Ділан, — з ентузіазмом відгукується білявий хлопець. — Вайолет, — дарую їм напружену посмішку, відверто ігноруючи нещодавню засторогу Міри про те, що мені варто уникати дружби й створювати лише союзи.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx