«Фанат» Ніка Горнбі

13 подітися. Насправді зараз ледь пригадую хоч якісь деталі про неї. Довге темне волосся? Можливо. Невисока? Нижча за мене, це точно. Розкосі, майже східні очі й темний колір шкіри? Це могла бути вона, але міг бути й хтось інший. Та байдуже. Однак якби ми складали список за ступенем завданого болю, а не в хронологічному порядку, то цей випадок я поставив би на другий щабель. Приємно було би вважати, що з дорослішанням часи змінилися, стосунки стали досконалішими, жінки — не такими жорстокими, шкіра — товстішою, реакції — гострішими, інстинкти — розвиненішими. Але, здається, в усьому, що траплялося зі мною звідтоді, є елемент того вечора; усі мої романтичні історії — наче зміксована версія того першого разу. Звісно, більше не доводилося повторювати той довгий шлях, вуха не палали від такої самої люті, я не мусив рахувати пачки No. 6, щоб не бачити насмішки в очах і приховати потоки сліз… насправді, в дійсності, так не є. Та часом саме так відчувається.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx