«Фанат» Ніка Горнбі

22 ставалося: коли Джекі висловлювала щодо нього сумніви, я мав їх плекати, як крихітних хворобливих кошенят, аж поки вони не виростуть у міцні, здорові обрáзи, які на власний розсуд, наче коти крізь спеціальні дверцята, заходитимуть у наші розмови й зникатимуть із них. Потім одного разу на вечірці я побачив, як Філ і Джекі вовтузяться в кутку. Філ був явно засмучений, блідий, ледь не плакав, тоді пішов додому, а наступного ранку вона зателефонувала й спитала, чи не хочу я прогулятися. Ми пішли й більше не крилися; і протривало це в нас три тижні. Ти б сказала, що це дітвацтво, Лоро. Що це ідіотизм — порівнювати Роба і Джекі з Робом і Лорою, яким за тридцять, у яких все усталилося, які живуть разом. Ти б сказала: дорослий перелюб побиває підлітковий однією лівою — і помилилася б. З того часу я кілька разів опинявся в ролі одного з кутів трикутника, але той перший кут був найгострішим. Філ назавжди обірвав спілкування зі мною; наша суботня шопінгова компанія так само відмовилася мати з нами справу. Філова мама подзвонила моїй. У школі теж кілька тижнів було незатишно. Порівняй і зістав це із ситуацією, яка б склалася, якби я наробив такого шарварку зараз: я можу піти до інших пабів і клубів, не вмикати автовідповідач, більше виходити, більше сидіти вдома, погратися зі своїм колом спілкування й завести нових друзів (і в кожному разі мої друзі ніколи не є її друзями, хоч би хто вона була), перервати всі контакти з батьками, які не схвалюють. Тоді ж така анонімність була недоступна. Мусив стояти й приймати все, що на долю випало.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx