8 А мене її позбавили. Подивилася на глечик на столі у своїй спальні, на ту мізерну кількість зібраних ґудзиків. Я погодилася на цю збочену угоду, тому що була сповнена рішучості повернутися додому. Проте зараз мене позбавили мотивації повернутися, і ґудзики здавалися чимось несуттєвим. Єдина їхня користь — щось отримати від Кроу. Минулої ночі ми спали разом, бо в мене був зайвий ґудзик. Ці ґудзики стали валютою, щоб отримувати потрібні мені речі. Зараз у цьому полягає єдина їхня цінність. Кроу, як зазвичай, повернувся з роботи додому. Кожен божий день він у той самий час входив у парадні двері. Чоловік був пунктуальний до зубовного скреготу. Всі його рухи та дії були передбачуваними. Не знаю, як йому вдавалося обводити навколо пальця ворогів, коли він був таким усталеним занудою. Замість того, щоб усамітнитися у власній кімнаті, прийняти душ, він постукав у двері моєї спальні. — Прошу, заходь! — я сиділа на кушетці біля каміну. На подушці поряд зі мною лежала книга. З того жахливого вечора я не брала її до рук. Єдине, що я робила — сиділа та витріщалася у стіну. Кроу ввійшов до кімнати як господар. Чорний костюм застебнутий на всі ґудзики, штани ідеально підкреслювали мускулясті ноги. В ньому було багато сексуальності, але найбільше мене вабили його міцні стегна. Довершувала образ блакитна краватка відтінку тропічних вод. Не такого глибокого темно-синього кольору, як його костюм, а прекрасної, сповненої життя блакиті. Лише такі суворі чоловіки, як він, могли стягнути краватку так, що в цьому вбачалася погроза. Від нього у всьому віяло мужністю. Навіть його особняк, оздоблений з елегантністю та смаком, був втіленням чоловічого начала.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx