19 —Милість? — Різкий голос Орсо луною прокотився схожою на печеру залою. — Я не великий шанувальник таких речей. Улаштовуйтеся зручніше, друзі, я скоро до вас приєднаюся. —Та це ж Капрільська Різничиха, хто ж іще, — пробурмотів Аріо, — і її малюк Бенна. —Маєте гарний вигляд, ваша високосте. Монза вважала, що вигляд у нього, як у звислого прутня, але притримала свою думку при собі. —Ви теж, як завжди. Якби всі вояки виглядали, як ви, може, і мене б зборола спокуса вирушити в похід. Нова цяцька? — Він мляво вказав винизаною самоцвітами рукою на рубін у Монзи на пальці. —Просто під руку трапився, коли я вдягалася. —Жаль, що мене там не було. Вина? —Ні світ ні зоря? Він кинув осоловілий погляд на вікна. —Про мене, то ще й минула ніч не закінчилася. Так ніби не спати ночами — неабияке геройство. —А я не відмовлюся. — Бенна вже наповнював собі келих, щоби бува його ніхто не перевершив у викаблучуванні. Найімовірніше, він сп’яніє за якусь годину й почне верзти таке, що й купи не триматиметься, але Монзі вже остогидло грати роль його матінки. Вона проминула величний камін, над яким вивищувалися різьблені фігури Ювенса й Канедіаса, і попрямувала до письмового столу Орсо. —Підпишіть ось тут, і тут, і отут, — саме говорив худорлявий, кістлявий палець якого завис над паперами. —Ви ж знаєте Мотіса, правда, — Орсо з кислою міною зиркнув на нього. — От хто тримає мене на прив’язі. —Навіки ваш покірний слуга, ваша світлосте. Банкірський дім «Валінт і Балк» дає згоду на ще одну позику терміном на рік, після чого, на жаль, змушений буде стягувати відсотки.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx