«Найкраще подавати холодною» Джо Аберкромбі

22 роздзвонювати про це на кожному кроці. — А сам згадував про це під час кожної зустрічі з Монзою. — Він у своєму житті не пролив ні сльозинки і взувався в те, що під руку трапиться. Будучи вояком низького роду, він захопив владу над Таліном завдяки гостроті свого меча й розуму. — (Радше завдяки безглуздій жорстокості й безжальності, висновуючи з того, що чула Монза.) — Ми з вами з одного тіста. Ми самі себе створили, з нічого. Орсо за правом народження дісталося найбагатше герцогство Штирії, і він ніколи в житті не знав важкої щоденної праці, однак Монза прикусила язика. —Надто багато честі для мене, ваша світлосте. —Менше, ніж ви заслуговуєте. А тепер розкажіть про Борлетту. —Ви чули про бій на Високому березі? —Чув, що ви розігнали військо Ліги Восьми, як і при Солодососнах. Ґанмарк каже, що в Салієра було втричі більше людей. —Чисельність радше заважає, коли вона лінива, зле підготовлена, а командують нею бовдури. Військо землеробів із Борлетти, шевців з Аффої, склодувів із Віссеріна. Любителі. Вони отаборилися біля річки, гадаючи, що ми дуже далеко, і навіть варти майже не виставили. А ми вночі підійшли через ліс і заскочили їх на світанку зненацька, ще й беззбройних. —Так і бачу ту жирну свиню Салієра, як він метушливо кидається з ліжка навтьоки. — Напад очолював Вірний. Ми швидко їх полонили й відібрали обоз. —Й окропили золоті лани багрянцем, як я чув. —Вони майже й не билися. Удесятеро більше потопилося, намагаючись переплисти річку, аніж загинуло в бою. Понад чотири тисячі полонених. За декого викуп заплатили, за декого — ні, декого повісили. —І навіть без скупої сльозинки, га, Монзо?

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx