12 / 26
12
Передмова
ЙШЛА ЗИМА 2006, І Я БІЛЬШЕ НЕ МІГ ЦЬОГО ТЕРПІТИ.
З мене досить. Ситий по горло. Я присягнувся більше нічого не запису-
вати механічним олівцем у величезному записнику, аж доки не знайду
кращого способу створення нотаток.
Повертаючись назад, не впевнений, як нотування перетворилося на та-
кий тягар. У старшій школі та коледжі я насолоджувався візуальним
висловленням ідей — у своїх записниках з легкістю поєднував слова з ма-
люнками, діаграмами та текстом.
Десь упродовж дорослішання та влаштування на роботу я заблукав. Роз-
слаблений підхід до створення візуальних нотаток від часів навчання
у коледжі перетворився на фанатично детальний, виключно текстовий
марш смерті. Іронія в тому, що я став великим стенографістом, який
не міг припинити нотувати.
Вирішення моєї проблеми з нотатками виявилося в чистому кишеньковому
записнику від Молескін, що лежав на книжковій полиці. Я купив його кілька
місяців тому, потураючи своїй забаганці, і зрозумів, що його невеликий
розмір плюс ручка, яку не можна стерти, могли б стати ідеальним спо-
собом, щоб кинути виклик моєму надмірно детальному способу нотування.
У січні 2007-го я взяв свій записник та гелеву ручку на конференцію в Чи-
каго, щоб випробувати скетчнотування. Чи зміг би я записувати менше,
але краще? Якби я зосередився на якості, чи зміг би жити, побачивши по-
милки в написаному? Чи зміг би процес нотування знову стати розвагою?
Відповіддю на ці питання стало повторюване «Так». Створивши свої
перші скетчнотатки, я зміг зупинитися та дослухатися до масштаб-
ніших ідей. Мені сподобалася незворотність використання ручки. А най-
краще з усього те, що я знову гарно проводив час, роблячи нотатки.
Маючи досвід зміни способу мислення, я наполегливо працював над бло-
гом, «Армією скетчнотування» та безпосередньо на презентаціях та
семінарах, щоб поділитися своєю пристрастю до скетчнотування.
Мені дуже приємно говорити про те, чому скетчнотування дає тобі
можливість робити кращі записи, пояснювати, як створювати
скетчнотатки та переконувати людей дати скетчнотуванню шанс.
Ця пристрасть до скетчнотування і є поясненням того, чому я проводив