«В’язень Неба» Карлоса Руїса Сафона

17 — Я чув, що у вас тут працює один чоловік, неаби- який дотепник. Оскільки я відповів не відразу ж, він обернувся і скинув на мене одним із тих поглядів, від яких можна постаріти. — Як бачите, я тут один. Якби ви назвали мені книжку, яку бажаєте придбати, я радо спробував би її відшукати. Незнайомець у відповідь блимнув посмішкою, яка виражала що завгодно, але тільки не приязнь і згоду. — Я бачу, що в тій вашій шафці стоїть «Граф Монте-Крісто». Цей дивак був не першим покупцем, який звертав увагу на цю книжку, і я видав йому нашу стандартну промову, заготовлену для таких випадків: — У вас пильне око. Ідеться про чудове видання, раритетне, із графічними ілюстраціямиАртура Рекге- ма. Воно надійшло до нас із особистої книгозбірні значного мадридського колекціонера. Це унікальний примірник, занесений до всіх каталогів. Відвідувач неуважно слухав мене, зосереджено розглядаючи текстуру чорного дерева на дверцятах шафки й виразно демонструючи, що мої слова нага- няють на нього нудьгу. — Як на мене, усі книжки однакові, але мені по- добається блакитний колір її обкладинки, — зневаж- ливо промовив він. — Я її візьму. Іншого разу, отримавши змогу продати, либонь, найдорожчу книжку в крамниці, я застрибав би від радості. Але чомусь мене непокоїла думка про

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx